Дорогі земляки!
Пам’ять — це частина нашої душі. Це те, що тримає нас, коли весь світ хитається. Це наша відповідь тим, хто хоче викреслити нас із історії, знищити нашу правду, поставити над нами чужий прапор.
Минуло 80 років від завершення Другої світової війни. Війни, яка зламала мільйони життів. І серед тих мільйонів — наші дідусі, бабусі, прадіди. Українці, які йшли у бій, які виживали у таборах, які ховалися в лісах, які віддавали останнє в тилу. Вони не просто воювали — вони вижили, вистояли, і дали нам шанс жити.
Але замість вдячності ми довго чули чужі слова: що перемогла тільки "радянська армія", що "без Москви війни не виграють", що "історія — одна на всіх".
Ні. Ми знаємо свою правду. Ми маємо її берегти.
Бо сьогодні — знову війна. Знову наша земля в вогні. Знову над нами — чорна тінь загарбника. І знову українці — на передовій. Вірні. Сильні. Нескорені.
І коли питають — чи зможемо? Відповідь одна: так, зможемо. Бо ми — нащадки тих, хто не зламався тоді. Бо в кожному з нас — їхня сила.
Дякую кожному, хто пам’ятає. Хто вірить. Хто тримає стрій — на фронті, в полі, у школі, в лікарні, в домі, у серці.
З повагою
Сергій Самотой,
Сільський голова Миколаївської громади